1. Словник української мови в 11 томах

регімент

РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська.

— Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (Коб., III, 1956, 496);

— В Коломиї наші зненацька скочили гітлерівцям на голову, а в Делятині загорнули в сак цілий-цілісінький мадярський регімент з офіцерами і жандармами… (Козл., Весн. шум, 1952, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регімент — регіме́нт іменник чоловічого роду полк арх. Орфографічний словник української мови
  2. регімент — -у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регімент — РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст. Полк. – Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (О. Словник української мови у 20 томах
  4. регімент — регімент, реємент, реймент військова частина, полк, загін Словник застарілих та маловживаних слів