регіментарій
РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст.
Регіментар.
– Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, – додав регіментарій, що супроводив Замойського (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- регіментарій — Вищий військовий чин [IV] Словник з творів Івана Франка
- регіментарій — регімента́рій іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- регіментарій — -я, ч., заст., рідко. Регіментар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- регіментарій — РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст., рідко. Регіментар. — Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, — додав регіментарій, що супроводив Замойського (Тулуб, Людолови, II, 1957, 519). Словник української мови в 11 томах