1. Словник української мови в 11 томах

регіментарій

РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст., рідко. Регіментар.

— Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, — додав регіментарій, що супроводив Замойського (Тулуб, Людолови, II, 1957, 519).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регіментарій — Вищий військовий чин [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. регіментарій — регімента́рій іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  3. регіментарій — -я, ч., заст., рідко. Регіментар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. регіментарій — РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст. Регіментар. – Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, – додав регіментарій, що супроводив Замойського (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах