редакційний
РЕДАКЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до реда́кція 1.
Ми іноді містили її коротенькі замітки, а наш редакційний художник обов'язково малював до замітки й заставку (Ю. Яновський);
Редакційне зібрання закінчилося ввечері, люди потроху розходились (М. Олійник);
// Який складається з осіб, відповідальних за яке-небудь видання.
Від імені редакційного комітету, який має на меті скласти і видати .. альманах для інтелігенції.., звертаюся оце до Вас (М. Коцюбинський);
Перед редакційною колегією було поставлено ряд вимог (М. Рильський);
// Належний редакції.
Разом з бійцями ішов капітан Зарубін. Підштовхував, як і всі, редакційну стареньку півторатонку (з газ.).
2. Стос. до редакції (у 4 знач.).
Любов і ненависть замінювались схваленням і осудом, хвалою чи легеньким картанням якихось номенклатурних героїв, створених внаслідок проходження всіх редакційних інстанцій (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- редакційний — редакці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- редакційний — -а, -е. 1》 Прикм. до редакція 1). || Який складається з осіб, відповідальних за яке-небудь видання. || Належний редакції. Редакційна колегія — дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редакційний — редакці́йний той, що стосується редакції, редагування. Словник іншомовних слів Мельничука
- редакційний — Редакці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- редакційний — РЕДАКЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до реда́кція 1. Ми іноді містили її коротенькі замітки, а наш редакційний художник обов’язково малював до замітки й заставку (Ю. Янов., II, 1954, 9); Редакційне зібрання закінчилося ввечері, люди потроху розходились (М. Ол. Словник української мови в 11 томах