резиґнувати
РЕЗИҐНУВА́ТИ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резиґнувати — Резиґнувати (з чого?). Усуватися від виконання офіційних обов’язків, складати з себе повноваження. І так повстає суперечка між Галичанами і Буковинцями під час дискусії над вибором комісії... Українська літературна мова на Буковині
- резиґнувати — -ую, -уєш, книжн., заст. Цілковито підкорятися долі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резиґнувати — резиґнува́ти відмовлятися (ст): Пропоную: всі на дансінґ! З чаю резиґнуємо (Марська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- резиґнувати — Резиґнува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)