резиґнувати
резиґнува́ти
-ую, -уєш, книжн., заст.
Цілковито підкорятися долі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резиґнувати — Резиґнувати (з чого?). Усуватися від виконання офіційних обов’язків, складати з себе повноваження. І так повстає суперечка між Галичанами і Буковинцями під час дискусії над вибором комісії... Українська літературна мова на Буковині
- резиґнувати — РЕЗИҐНУВА́ТИ. Словник української мови у 20 томах
- резиґнувати — резиґнува́ти відмовлятися (ст): Пропоную: всі на дансінґ! З чаю резиґнуємо (Марська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- резиґнувати — Резиґнува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)