резонерство
РЕЗОНЕ́РСТВО, а, с.
1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.
2. збірн. Довгі повчальні промови й просторікування.
– Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (А. Кримський);
Ми говорили про те, що не в резонерстві ідейна сила роману, а – в розкритті ідей (Ю. Смолич);
Комедія не терпить резонерства. Сміх умирає там, де з'являється неприховане моралізаторство й тенденція, що випирає назовні (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонерство — резоне́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- резонерство — -а, с. 1》 Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. 2》 збірн. Довгі повчальні промови і просторікування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резонерство — РЕЗОНЕ́РСТВО, а, с. 1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. 2. збірн. Довгі повчальні промови і просторікування. — Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах