1. Словник української мови у 20 томах

резонно

РЕЗО́ННО.

Присл. до резо́нний.

Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають поваги й чуйності до себе та своїх смаків (О. Гончар);

Хлопець цілком резонно міркував, що раз уже сестра намалювала це обличчя, то воно, безперечно, заслуговує на увагу (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонно — резо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. резонно — Присл. до резонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резонно — Слушно, переконливо, довідно, узасаднено, обгрунтовано Словник чужослів Павло Штепа
  4. резонно — Резо́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. резонно — РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний. Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають, поваги й чуйності до себе та своїх смаків (Гончар, Тронка, 1963, 84)... Словник української мови в 11 томах