резонно
РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний.
Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають, поваги й чуйності до себе та своїх смаків (Гончар, Тронка, 1963, 84);
Хлопець цілком резонно міркував, що раз уже сестра намалювала це обличчя, то воно, безперечно, заслуговує на увагу (Собко, Біле полум’я, 1952, 248).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонно — резо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- резонно — Присл. до резонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резонно — Слушно, переконливо, довідно, узасаднено, обгрунтовано Словник чужослів Павло Штепа
- резонно — РЕЗО́ННО. Присл. до резо́нний. Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів, знаються на музиці й малярстві і цілком резонно вимагають поваги й чуйності до себе та своїх смаків (О. Словник української мови у 20 томах
- резонно — Резо́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)