1. Словник української мови в 11 томах

резонний

РЕЗО́ННИЙ, а, е. Цілком обгрунтований, розумний.

Щоб перевести розмову на інше і разом задовольнити цілком резонну для попаді і матері цікавість, матушка запитала: — А куди ж, пане Франко, гадаєте.. податися? На теологію чи… (Кол., Терен.., 1959, 136);

Резонна відповідь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонний — резо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. резонний — -а, -е. Цілком обґрунтований, розумний. Резонна відповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резонний — РЕЗО́ННИЙ, а, е. Цілком обґрунтований, розумний. Щоб перевести розмову на інше і разом задовольнити цілком резонну для попаді і матері цікавість, матушка запитала: – А куди ж, пане Франко, гадаєте .. податися? На теологію чи... (П. Колесник); Резонна відповідь. Словник української мови у 20 томах
  4. резонний — резо́нний (від резон) розумний, розсудливий, обгрунтований, слушний. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. резонний — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)... Словник синонімів української мови
  6. резонний — Резо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. резонний — рос. резонный (фр. raison, від латин. ratio (rationis) — доказ, підстава, рація) — розумний, обґрунтований, беззаперечний, слушний. Eкономічна енциклопедія