1. Словник української мови у 20 томах

рекреаційний

РЕКРЕАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. заст. Прикм. до рекреа́ція.

Досліджується вплив природних, культурно-історичних, екологічних і соціально-економічних чинників на функціонування і розвиток рекреаційної системи Тернопільської області (з наук. літ.);

Рекреаційний потенціал Криму;

// Признач. для користування під час рекреації.

Рекреаційні приміщення і коридори призначені для того, щоб дати дітям можливість відпочити між заняттями (з навч. літ.);

Всі боязко позирали на двері, що вели до рекреаційного залу, де мали відбутися вступні екзамени (С. Добровольський);

Рекреаційна зона.

2. мед. Стос. до рекреації (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекреаційний — рекреаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рекреаційний — -а, -е, заст. Стос. до рекреації. || Признач. для користування під час рекреації. Рекреаційні зони — ділянки суходолу та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекреаційний — рекреаці́йний (від рекреація) призначений для користування під час відпочинку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рекреаційний — Рекреаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рекреаційний — РЕКРЕАЦІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Стос. до рекреації; // Признач. для користування під час рекреації. Рекреаційні приміщення і коридори призначені для того, щоб дати дітям можливість відпочити між заняттями (Шк. Словник української мови в 11 томах