1. Словник української мови в 11 томах

рекреаційний

РЕКРЕАЦІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Стос. до рекреації;

// Признач. для користування під час рекреації.

Рекреаційні приміщення і коридори призначені для того, щоб дати дітям можливість відпочити між заняттями (Шк. гігієна, 1954, 179);

Всі боязко позирали на двері, що вели до рекреаційного залу, де мали відбутися вступні екзамени (Добр., Ол. солдатики, 1961, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекреаційний — рекреаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рекреаційний — -а, -е, заст. Стос. до рекреації. || Признач. для користування під час рекреації. Рекреаційні зони — ділянки суходолу та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекреаційний — РЕКРЕАЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до рекреа́ція. Досліджується вплив природних, культурно-історичних, екологічних і соціально-економічних чинників на функціонування і розвиток рекреаційної системи Тернопільської області (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рекреаційний — рекреаці́йний (від рекреація) призначений для користування під час відпочинку. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рекреаційний — Рекреаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)