ректорат
РЕКТОРА́Т, у, ч.
1. Адміністративно-навчальне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові.
Під час зустрічі з ректоратом, професорським складом, студентами .. пан посол [Канади] та його дружина поділяться своїми міркуваннями про особливу роль богослов'я в сучасному суспільстві (з газ.);
Керівник вузу, ректорат загалом мають генерувати нові ідеї, визначати стратегію його подальшого розвитку, а не займатися нескінченними дріб'язковими проблемами (з газ.).
2. Приміщення цього управління.
– Провалився. Додому їду. – Ти що, здурів? Ще не все втрачено. Ану, ходім. – І він потяг Уласа до головного корпусу університету, на ходу розказуючи, що його викликають на розмову до ректорату, і докоряв йому (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ректорат — ректора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ректорат — [реикторат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- ректорат — -у, ч. 1》 Адміністративне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. 2》 Приміщення цього управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ректорат — ректора́т (лат. rectoratus) група осіб на чолі з ректором, яка керує всією діяльністю вищого навчального закладу. Словник іншомовних слів Мельничука
- ректорат — РЕКТОРА́Т, у, ч. 1. Адміністративно-учбове управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. Перетворюючи в життя постанови партії і уряду, ректорати... Словник української мови в 11 томах