ректорат
РЕКТОРА́Т, у, ч.
1. Адміністративно-учбове управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові.
Перетворюючи в життя постанови партії і уряду, ректорати, партійні організації і кафедри суспільних наук розробили і здійснюють конкретні заходи по дальшому поліпшенню викладання суспільних наук, підвищенню їх ролі в ідейному вихованні студентів (Ком. Укр., 3, 1968, 38).
2. Приміщення цього управління.
— Провалився. Додому їду. — Ти що, здурів? Ще не все втрачено. Ану, ходім. — І він потяг Уласа до головного корпусу університету, на ходу розказуючи, що його викликають на розмову до ректорату, і докоряв йому (Тют., Вир, 1964, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ректорат — ректора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ректорат — [реикторат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- ректорат — -у, ч. 1》 Адміністративне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. 2》 Приміщення цього управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ректорат — РЕКТОРА́Т, у, ч. 1. Адміністративно-навчальне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. Під час зустрічі з ректоратом, професорським складом, студентами .. Словник української мови у 20 томах
- ректорат — ректора́т (лат. rectoratus) група осіб на чолі з ректором, яка керує всією діяльністю вищого навчального закладу. Словник іншомовних слів Мельничука