реманент

РЕМАНЕ́НТ, у, ч.

1. перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар.

В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути – увесь необхідний садовий реманент (О. Донченко);

З-поміж дерев де-не-де виглядали біленькі хатки, в яких живуть сторожі, зберігаються обприскувачі, преси та інший реманент (М. Томчаній);

Був у нього реманент: два плуги, три борони, малесенька віялочка (Григорій Тютюнник).

2. рідко. Список якого-небудь майна.

– Оцей пан, – показав він на Свєнціцького, – буде тут за управителя. Завтра він запише вас до реманенту разом із худобою і всім, що тут виявиться (З. Тулуб).

△ (1) Живи́й ремане́нт – робоча, молочна та м'ясна худоба;

(2) Ме́ртвий ремане́нт (інвента́р) – господарські знаряддя.

Доволі рідко складалося так, що вдовиця мала трохи призбираного гроша, попродала зайвий живий та мертвий інвентар, купила собі таки в тім самім селі, де був парохом її муж, кілька моргів поля, побудувалася й жила там аж до смерті (Б. Лепкий);

Вивозили курей, гусей, свиней та іншу домашню живність, але й вивозили матраци, кроваті й ще багато дечого з мертвого спального реманенту (М. Хвильовий);

У вересні-жовтні 1917 р. в Україні відбулося 849 селянських виступів, близько 90 % з яких складали захоплення майна, землі, живого й мертвого реманенту (з наук. літ.).