реманент
РЕМАНЕ́НТ, у, ч.
1. перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар.
В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути — увесь необхідний садовий реманент (Донч., IV, 1957, 204);
З-поміж дерев де-не-де виглядали біленькі хатки, в яких живуть сторожі, зберігаються обприскувачі, преси та інший реманент (Томч., Готель.., 1960, 160);
Був у нього реманент: два плуги, три борони, малесенька віялочка (Тют., Вир, 1964, 429).
∆ Живи́й ремане́нт — робоча, молочна та м’ясна худоба;
Ме́ртвий ремане́нт див. ме́ртвий.
2. рідко. Список якого-небудь майна.
— Оцей пан, — показав він на Свєнціцького, — буде тут за управителя. Завтра він запише вас до реманенту разом із худобою і всім, що тут виявиться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 19).
Значення в інших словниках
- реманент — ремане́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- реманент — У. Сільськогосподарський інвентар – плуги, борони, сівалки тощо. Літературне слововживання
- реманент — сов. інвентар; див. СПОРЯДЖЕННЯ, ЗНАРЯДДЯ. Словник синонімів Караванського
- реманент — див. начиння Словник синонімів Вусика
- реманент — -у, ч. 1》 перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар. Живий реманент — робоча, молочна та м'ясна худоба. 2》 рідко. Список якого-небудь майна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реманент — РЕМАНЕ́НТ, у, ч. 1. перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар. В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути... Словник української мови у 20 томах
- реманент — ІНВЕНТА́Р (сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності); РЕМАНЕ́НТ (у сільському господарстві). — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григір Тютюнник) Словник синонімів української мови
- реманент — Ремане́нт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)