ремінісценція
РЕМІНІСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., книжн.
1. Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження.
В народних піснях запах грає дуже малу роль, а такі звороти, як “коло мене, молодого, мандрівочка пахне”, занадто ще слабі, щоб викликати у слухачів хоч бліду ремінісценцію конкретного враження (І. Франко).
2. Відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей тощо з широко відомого твору іншого автора.
Іван Франко перекликався зі своїм великим попередником. У збірнику “З вершин і низин” ми знайдемо їх чимало. В окремих випадках це прямі ремінісценції, навіть цитати (з наук. літ.);
// Мелодії якогось іншого музичного твору.
Тут [в українському музичному фольклорі] і своєрідні інтонації, і скоромовка жартівливої побутової пісні, і соковита кантилена привільної степової козацької або задумливої дівочої пісні. Ремінісценцій, цитат народної пісні майже зовсім нема (з наук. літ.).
3. псих. Поліпшення відтворення запам'ятовуваного матеріалу, яке спостерігається через деякий час після його заучування.
Факти ремінісценції зумовлені тимчасовим індукційним гальмуванням, яке виникає в процесі заучування, а потім зникає (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- ремінісценція — ремінісце́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ремінісценція — -ї, ж., книжн. 1》 Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження. 2》 Відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей тощо з широковідомого твору іншого автора. || Повернення у музичний твір мотиву або теми, що прозвучали раніше. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ремінісценція — (від лат. reminiscentia — спогад) — 1. Особливість пам’яті, яка виявляється в тимчасовому забуванні того, що вивчено. 2. В музичному творі повернення мотиву чи теми, що прозвучали раніше, як нагадування про їх попереднє проведення. Прийом Р. застосовується в оперній, симфонічній та ін. музиці. Словник-довідник музичних термінів
- ремінісценція — ремінісце́нція (від лат. remmiscentia – спогад) 1. Поліпшення відтворення запам’ятовуваного матеріалу через деякий проміжок часу після його заучування. 2. Невиразний спогад, відгомін якоїсь події чи вражень. Словник іншомовних слів Мельничука
- ремінісценція — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
- ремінісценція — Ремінісце́нція, -ції; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ремінісценція — РЕМІНІСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження. В народних піснях запах грає дуже малу роль, а такі звороти, як «коло мене, молодого, мандрівочка пахне», занадто ще слабі... Словник української мови в 11 томах
- ремінісценція — (лат.) Невизначена згадка про минуле і прагнення зіставити його з явищами сучасної дійсності. Тенденції Р. періодично проявлялися в духовному житті суспільства та мистецькому розвитку, провокуючи на повторення певних пластичних і просторових форм в архітектурі й монументальному мистецтві. Архітектура і монументальне мистецтво