реноме
РЕНОМЕ́, невідм., с.
Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація.
Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (А. Кримський);
Бланка зажалів, що встряє у таку небезпечно для його художницького реноме розмову (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реноме — реноме́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- реноме — невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реноме — Послава, див. репутація, фама Словник чужослів Павло Штепа
- реноме — РЕПУТА́ЦІЯ (громадська думка про когось, щось), РЕНОМЕ́, І́МІДЖ, СЛА́ВА. Данько мав у школі репутацію недисциплінованого, його звали ледарем (Ю. Мокрієв); Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (А. Словник синонімів української мови
- реноме — Реноме́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реноме — РЕНОМЕ́, невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація. Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (Крим., Вибр., 1965, 338); Бланка зажалів, що встряє у таку небезпечно для його художницького реноме розмову (Ле, Вибр., 1939, 298). Словник української мови в 11 томах
- реноме — рос. реноме (фр. renomee — репутація) — усталена думка про людину, фірму. Див. також Репутація. Eкономічна енциклопедія