1. Словник синонімів української мови

реноме

РЕПУТА́ЦІЯ (громадська думка про когось, щось), РЕНОМЕ́, І́МІДЖ, СЛА́ВА. Данько мав у школі репутацію недисциплінованого, його звали ледарем (Ю. Мокрієв); Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (А. Кримський); За Вами вже чітко імідж прогресивної людини, що замахнулась докорінно оновити суспільство (Б. Олійник); (Руфін:) Така була поважна та Сабіна і зроду мала добру славу (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реноме — реноме́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. реноме — невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реноме — Послава, див. репутація, фама Словник чужослів Павло Штепа
  4. реноме — РЕНОМЕ́, невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація. Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (А. Кримський); Бланка зажалів, що встряє у таку небезпечно для його художницького реноме розмову (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. реноме — Реноме́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. реноме — РЕНОМЕ́, невідм., с. Громадська думка, що закріпилася за ким-небудь; репутація. Реноме нігіліста незабаром закріпилося за Петрусем непохитно (Крим., Вибр., 1965, 338); Бланка зажалів, що встряє у таку небезпечно для його художницького реноме розмову (Ле, Вибр., 1939, 298). Словник української мови в 11 томах
  7. реноме — рос. реноме (фр. renomee — репутація) — усталена думка про людину, фірму. Див. також Репутація. Eкономічна енциклопедія