реографія
РЕОГРА́ФІЯ, ї, ж.
Метод вивчення кровообігу за допомогою графічної реєстрації коливань опору частин тіла змінному струмові звукової або надзвукової частоти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реографія — реогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- реографія — -ї, ж. Метод дослідження кровонаповнення органів і тканин шляхом вимірювання їх електричного опору. Грудна реографія — те саме, що реокардіографія. Очна реографія — те саме, що офтальмореографія. Прекардіальна реографія — те саме, що реокардіографія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реографія — реогра́фія (від грец. ρέω – течу і ...графія) метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу – реографа. Словник іншомовних слів Мельничука