реографія
реогра́фія
-ї, ж.
Метод дослідження кровонаповнення органів і тканин шляхом вимірювання їх електричного опору.
Грудна реографія — те саме, що реокардіографія.
Очна реографія — те саме, що офтальмореографія.
Прекардіальна реографія — те саме, що реокардіографія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реографія — реогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- реографія — РЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Метод вивчення кровообігу за допомогою графічної реєстрації коливань опору частин тіла змінному струмові звукової або надзвукової частоти. Словник української мови у 20 томах
- реографія — реогра́фія (від грец. ρέω – течу і ...графія) метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові. Р. здійснюють за допомогою спеціального приладу – реографа. Словник іншомовних слів Мельничука