1. Словник української мови у 20 томах

репетирувати

РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. що і без прям. дод. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію (у 1 знач.).

Перед самими святами роботи стало ще більше... Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (О. Копиленко);

Коли артист при мені репетирував роль, я підказував йому текст, бо його часом зраджувала пам'ять (Л. Смілянський);

// розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням.

[Огнєв:] Зараз, мабуть, репетирують [фашисти], як до нас завтра вранці голосніше крикнути: “Рус, здавайся! Ви оточені!” (О. Корнійчук).

2. кого і без прям. дод. Проводячи додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання.

Після того, як він репетирував у восьмому класі несосвітенного телепня, сина міського голови Стелєцького, і таки перетягнув його в четвертий клас, за Євгеном ствердилась репутація доброго репетитора (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репетирувати — репети́рувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. репетирувати — (п'єсу) робити пробу; (учня) підтягати; Словник синонімів Караванського
  3. репетирувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. || розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням. 2》 Проводячи додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. репетирувати — Доучувати, доучити, подоучувати, підучувати, підучити, попідучувати, переучувати, переучити, попереучувати, повивучувати, повивчити Словник чужослів Павло Штепа
  5. репетирувати — репети́рувати (нім. repetieren, від лат. repeto – знов починаю, повторюю) 1. Проводити репетицію. 2. Допомагати кому-небудь у засвоєнні навчального матеріалу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. репетирувати — Репети́рувати, -рую, -руєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. репетирувати — РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. 1. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. (у 1 знач.). Перед самими святами роботи стало ще більше… Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (Коп. Словник української мови в 11 томах