репетирувати
РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка.
1. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. (у 1 знач.).
Перед самими святами роботи стало ще більше… Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (Коп., Подарунок, 1956, 10);
Коли артист при мені репетирував роль, я підказував йому текст, бо його часом зраджувала пам’ять (Сміл., Сашко, 1957, 32);
// розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням.
[Огнєв:] Зараз, мабуть, репетирують [фашисти], як до нас завтра вранці голосніше крикнути: «Рус, здавайся! Ви оточені!» (Корн., II, 1955, 44).
2. Проводячи додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- репетирувати — репети́рувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- репетирувати — (п'єсу) робити пробу; (учня) підтягати; Словник синонімів Караванського
- репетирувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. || розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням. 2》 Проводячи додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- репетирувати — Доучувати, доучити, подоучувати, підучувати, підучити, попідучувати, переучувати, переучити, попереучувати, повивучувати, повивчити Словник чужослів Павло Штепа
- репетирувати — РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що і без прям. дод. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію (у 1 знач.). Перед самими святами роботи стало ще більше... Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (О. Словник української мови у 20 томах
- репетирувати — репети́рувати (нім. repetieren, від лат. repeto – знов починаю, повторюю) 1. Проводити репетицію. 2. Допомагати кому-небудь у засвоєнні навчального матеріалу. Словник іншомовних слів Мельничука
- репетирувати — Репети́рувати, -рую, -руєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)