1. Словник української мови у 20 томах

репіжити

РЕПІ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., розм.

1. кого, що і без прям. дод. Дуже, сильно бити, шмагати, хльостати кого-небудь.

Якась звіряча лють. Ніби не вороного він репіжить, що аж клоччя спітнілої шерсті летить з нього і ще більше казить господаря (Іван Ле);

Он кума Тетяна репіжить Миколку за те, що шапку .. загубив (Остап Вишня);

Пальоха вигинався, ховав голову, нахилявся вперед. А Ауер товк його ногами, чимдуж репіжив, поки припер до стіни (А. Хижняк).

2. Лити, періщити (про дощ).

Добувся я до Козлова – вже добре похолодало, надворі саме дощ репіжив (О. Гончар);

– Дощ репіжить, новий віз і вся упряж мокнуть коло самого навісу (В. Кучер).

3. Сильно, надривно плакати.

Дитина репіжила з півгодини (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репіжити — репі́жити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. репіжити — див. бити; лити Словник синонімів Вусика
  3. репіжити — -жу, -жиш, розм. 1》 перех. Дуже, сильно бити, шмагати, хльостати кого-небудь. 2》 неперех. Лити, періщити (про дощ). 3》 неперех. Сильно, надривно плакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. репіжити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  5. репіжити — Репі́жити, -пі́жу, -пі́жиш, -пі́жать; репі́ж, -пі́жмо, -пі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. репіжити — РЕПІ́ЖИТИ, жу, жиш, розм. 1. перех. Дуже, сильно бити, шмагати, хльостати кого-небудь. Якась звіряча лють. Ніби не вороного він репіжить, що аж клоччя спітнілої шерсті летить з нього і ще більше казить господаря (Ле, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. репіжити — Репіжити, -жу, -жиш гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59. Словник української мови Грінченка