1. Словник української мови у 20 томах

республіка

РЕСПУ́БЛІКА, и, ж.

1. Одна з форм державного правління, при якій верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку.

Шинки й церкви... Оце так воля. І це республіка така?! (В. Сосюра);

На місце монархій конституційних чи самодержавних треба заводити демократичні республіки з найвищою інстанцією – плебісцитом (Г. Хоткевич).

2. Країна з такою формою правління.

Ішла глибока сіра осінь по сірих заулках республіки (М. Хвильовий);

Де “вільний наймит” лан орав Для ситого магната, Де визиску батіг сичав, Немов змія проклята, Живе, свідома власних прав, Республіка багата (М. Рильський).

3. іст. Одна з національно-територіальних частин, що входили до складу Радянського Союзу і мали органи самоврядування.

На республіки, як і в 30-ті роки, більшість московських чиновників і науковців дивляться як на аграрно-сировинні придатки центру (із журн.).

(1) Тре́тя респу́бліка – буржуазна республіка, встановлена у Франції внаслідок вересневої революції 1870 р.; проіснувала до липня 1940 р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. республіка — респу́бліка іменник жіночого роду в найменуваннях країн Республіка: Республіка Білорусь Орфографічний словник української мови
  2. республіка — [реиспубл'іка] -кие, д. і м. -л'іц'і Орфоепічний словник української мови
  3. республіка — -и, ж. 1》 Одна з форм державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку. 2》 Країна з такою формою правління. 3》 Національно-територіальна частина країни з органами самоврядування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. республіка — респу́бліка (лат. respublica, від res – справа і publicus – суспільний, всенародний) форма державного правління, при якій верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. республіка — Форма державного устрою, при якому найвищі органи влади (парламент, президент) обираються на визначений термін на безпосередніх чи опосередкованих виборах. Універсальний словник-енциклопедія
  6. республіка — Респу́бліка, -ки, -ці; -ліки, -лік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. республіка — РЕСПУ́БЛІКА, и, ж. 1. Одна з форм державного правління, при якій верховні органи державної влади обираються на певний строк у тому чи іншому порядку. Шинки й церкви… Оце так воля. І це республіка така?! (Сос., І, 1957, 359). Словник української мови в 11 томах