ретельність
РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. рете́льний 1.
Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (О. Гончар);
Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Григорій Тютюнник).
2. Старанність, сумлінність у чому-небудь.
Тамара писала з такою ретельністю, з такою увагою, як ніколи (А. Хижняк);
Зруб комори відзначався особливим добором дерева і ретельністю виконання (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ретельність — рете́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ретельність — [реител'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- ретельність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. ретельний 1). 2》 Старанність, сумлінність у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ретельність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ. Словник синонімів української мови
- ретельність — Рете́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ретельність — РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість, за знач. рете́льний 1. Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (Гончар, III, 1959, 138); Про його поведінку генерал дуже добре знав... Словник української мови в 11 томах