1. Словник української мови в 11 томах

ретельність

РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість, за знач. рете́льний 1.

Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (Гончар, III, 1959, 138);

Про його поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло себе за ретельність (Тют., Вир, 1964, 504).

2. Старанність, сумлінність у чому-небудь.

Тамара писала з такою ретельністю, з такою увагою, як ніколи (Хижняк, Тамара, 1959, 34);

Зруб комори відзначався особливим добором дерева і ретельністю виконання (Дерев. зодч. Укр., 1949, 23);

З особливою увагою і рідкою ретельністю ставився до питань перекладу Фрідріх Енгельс (Мовозн., VII, 1949, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретельність — рете́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ретельність — [реител'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. ретельність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. ретельний 1). 2》 Старанність, сумлінність у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ретельність — РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. рете́льний 1. Романа поставили на апарат, і він, з властивою йому ретельністю, взявся до нової роботи [телефоніста] (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ретельність — СТАРА́ННЯ (уважне, чесне ставлення до роботи, справи), РЕТЕ́ЛЬНІСТЬ, СТАРА́ННІСТЬ, СУМЛІ́ННІСТЬ, ДОБРОСО́ВІСНІСТЬ, СО́ВІСНІСТЬ, ДБАЙЛИ́ВІСТЬ. Словник синонімів української мови
  6. ретельність — Рете́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)