реформат
РЕФОРМА́Т, а, ч.
Прихильник кальвіні́зму.
У 1599 р. відбувся у Вільні з'їзд, де був присутній сам князь Острозький, білгородський митрополит Лука, духовенство й миряни. Прибули представники гуситів, реформатів і лютеран (з наук. літ.);
Ми не повинні відроджувати середньовічну атмосферу релігійних воєн – відносини з іншими конфесійними громадами мають бути такими, якими вони є між католиками та євангелістами у Німеччині чи між католиками та реформатами в Угорщині (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реформат — реформа́т іменник чоловічого роду, істота член реформатської церкви Орфографічний словник української мови
- реформат — РЕФОРМАТ – РЕФОРМАТОР – РЕФОРМІСТ Реформат, -а. Прихильник кальвінізму в континентальних країнах Європи. Реформатор, -а. 1. Особа, що провадить реформу в суспільному житті, економіці, освіті тощо. 2. Те саме, що реформат. Реформіст, -а. Прихильник перетворення, змін, нововведень шляхом реформ. Літературне слововживання
- реформат — див. реформати. Великий тлумачний словник сучасної мови