реформат
реформа́т
див. реформати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реформат — реформа́т іменник чоловічого роду, істота член реформатської церкви Орфографічний словник української мови
- реформат — РЕФОРМАТ – РЕФОРМАТОР – РЕФОРМІСТ Реформат, -а. Прихильник кальвінізму в континентальних країнах Європи. Реформатор, -а. 1. Особа, що провадить реформу в суспільному житті, економіці, освіті тощо. 2. Те саме, що реформат. Реформіст, -а. Прихильник перетворення, змін, нововведень шляхом реформ. Літературне слововживання
- реформат — РЕФОРМА́Т, а, ч. Прихильник кальвіні́зму. У 1599 р. відбувся у Вільні з'їзд, де був присутній сам князь Острозький, білгородський митрополит Лука, духовенство й миряни. Прибули представники гуситів, реформатів і лютеран (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах