рибачиха
РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм.
Дружина рибака.
– Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха – це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, – міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рибачиха — риба́чи́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- рибачиха — -и, ж., розм. Дружина рибака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рибачиха — РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина рибака. — Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха — це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, — міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Досв., Вибр., 1959, 409). Словник української мови в 11 томах
- рибачиха — Рибачиха, -хи ж. Жена рыбака. Словник української мови Грінченка