1. Словник української мови в 11 томах

рибачиха

РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина рибака.

— Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха — це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, — міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Досв., Вибр., 1959, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибачиха — риба́чи́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. рибачиха — -и, ж., розм. Дружина рибака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рибачиха — РИБА́ЧИ́ХА, и, ж., розм. Дружина рибака. – Що за диво? Жінка на воді! Не селянка й не рибачиха – це було зрозуміло з особливої інтонації її поклику, – міркував я, посуваючись човном крізь хирлявий рідкий очерет слідом за Карпом (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. рибачиха — Рибачиха, -хи ж. Жена рыбака. Словник української мови Грінченка