1. Словник української мови у 20 томах

ригорист

РИГОРИ́СТ, а, ч., книжн.

Прибічник ригоризму.

Правда, церков [церква] православна, котрої держалися русини, була надто строга і недоступна для таких ігрищ [містерій], котрі в очах православних ригористів являлись трохи що не бісівською забавою (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ригорист — ригори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ригорист — -а, ч., книжн. Прибічник ригоризму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ригорист — РИГОРИ́СТ, а, ч., книжн. Прибічник ригоризму. Правда, церков [церква] православна, котрої держалися русини, була надто строга і недоступна для таких ігрищ [містерій], котрі в очах православних ригористів являлись трохи що не бісівською забавою (Фр., XVI, 1955, 213). Словник української мови в 11 томах