ригорист
РИГОРИ́СТ, а, ч., книжн. Прибічник ригоризму.
Правда, церков [церква] православна, котрої держалися русини, була надто строга і недоступна для таких ігрищ [містерій], котрі в очах православних ригористів являлись трохи що не бісівською забавою (Фр., XVI, 1955, 213).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ригорист — ригори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ригорист — -а, ч., книжн. Прибічник ригоризму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ригорист — РИГОРИ́СТ, а, ч., книжн. Прибічник ригоризму. Правда, церков [церква] православна, котрої держалися русини, була надто строга і недоступна для таких ігрищ [містерій], котрі в очах православних ригористів являлись трохи що не бісівською забавою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах