1. Словник української мови у 20 томах

рижий

РИ́ЖИЙ, а, е, розм.

Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення).

Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний);

Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле);

// Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору.

З березнику назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (А. Головко);

// Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.).

В рижих зіницях заліг важкий сум (В. Козаченко);

Я знав цей край – морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Я. Шпорта);

// у знач. ім. ри́жий, жого, ч.; ри́жа, жої, ж. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору.

Хватайся на рижого (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рижий — ри́жий прикметник рудий розм. Орфографічний словник української мови
  2. рижий — [рижией] м. (на) -жому/-ж'ім, мн. -ж'і Орфоепічний словник української мови
  3. рижий — -а, -е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення); рудий. || Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. || Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рижий — Рудий, рудавий, рудуватий, руденький, рудючий, див. бурий, темнобурий Словник чужослів Павло Штепа
  5. рижий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
  6. рижий — Ри́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рижий — РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Мирний, І, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем... Словник української мови в 11 томах
  8. рижий — Рижий, -а, -е Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525. ум. риженький. Словник української мови Грінченка