рижий

Значення в інших словниках

1. рижий — ри́жий прикметник рудий розм. Орфографічний словник української мови
2. рижий — [рижией] м. (на) -жому/-ж'ім, мн. -ж'і Орфоепічний словник української мови
3. рижий — -а, -е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення); рудий. || Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. || Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рижий — РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем... Словник української мови у 20 томах
5. рижий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
6. рижий — Ри́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рижий — РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Мирний, І, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем... Словник української мови в 11 томах
8. рижий — Рижий, -а, -е Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525. ум. риженький. Словник української мови Грінченка