бурий

Рудавий, рудий, див. рижий, темнобурий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурий — див. БРУНАТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. бурий — Бурий, -а, -е 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. Фр. Пр. 130. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. Вх. Уг. 225. 3) Сердитый, разсерженный. Фр. Пр. 130. Словник української мови Грінченка
  3. бурий — БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою в'ється по степу шлях битий (Панас Мирний); Не було замість серця ні жарин, ні попелу, а був тільки .. дим, густий, бурий, гнітючий дим (В. Словник української мови у 20 томах
  4. бурий — -а, -е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Буре вугілля — вугілля з низьким ступенем обвуглення, що зберігає анатомічну структуру рослинної речовини, з якої воно утворилося. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бурий — бу́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. бурий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  7. бурий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
  8. бурий — БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою віється по степу шлях битий (Мирний, IV, 1955, 321); Бура перекопська рівнина лежить між морями, як величезний, вигорілий на сонці полігон (Гончар, Маша.., 1959, 64). ◊ Бу́ре вугі́лля див. вугі́лля. Словник української мови в 11 томах