бурий

КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий); РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко); Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко); Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський); Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в'ється по степу шлях битий (Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев'ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурий — бу́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бурий — див. БРУНАТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. бурий — -а, -е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Буре вугілля — вугілля з низьким ступенем обвуглення, що зберігає анатомічну структуру рослинної речовини, з якої воно утворилося. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бурий — Рудавий, рудий, див. рижий, темнобурий Словник чужослів Павло Штепа
  5. бурий — БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою в'ється по степу шлях битий (Панас Мирний); Не було замість серця ні жарин, ні попелу, а був тільки .. дим, густий, бурий, гнітючий дим (В. Словник української мови у 20 томах
  6. бурий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  7. бурий — БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою віється по степу шлях битий (Мирний, IV, 1955, 321); Бура перекопська рівнина лежить між морями, як величезний, вигорілий на сонці полігон (Гончар, Маша.., 1959, 64). ◊ Бу́ре вугі́лля див. вугі́лля. Словник української мови в 11 томах
  8. бурий — Бурий, -а, -е 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. Фр. Пр. 130. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. Вх. Уг. 225. 3) Сердитый, разсерженный. Фр. Пр. 130. Словник української мови Грінченка