1. Словник української мови у 20 томах

рижуватий

РИЖУВА́ТИЙ, а, е, розм.

З рижим відтінком; трохи рижий.

Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич .. з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Панас Мирний);

Кузь підшморгує носом, торкав пальцями акуратно підстрижену рижувату щіточку вусів (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рижуватий — рижува́тий прикметник рудуватий розм. Орфографічний словник української мови
  2. рижуватий — -а, -е, розм. З рижим відтінком; трохи рижий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рижуватий — РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну. Словник синонімів української мови
  4. рижуватий — РИЖУВА́ТИЙ, а, е, розм. З рижим відтінком; трохи рижий. Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич.. з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Мирний, І, 1949, 203); Кузь підшморгує носом... Словник української мови в 11 томах