рижуватий
РИЖУВА́ТИЙ, а, е, розм. З рижим відтінком; трохи рижий.
Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич.. з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Мирний, І, 1949, 203);
Кузь підшморгує носом, торкав пальцями акуратно підстрижену рижувату щіточку вусів (Тют., Вир, 1964, 302).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рижуватий — рижува́тий прикметник рудуватий розм. Орфографічний словник української мови
- рижуватий — -а, -е, розм. З рижим відтінком; трохи рижий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рижуватий — РИЖУВА́ТИЙ, а, е, розм. З рижим відтінком; трохи рижий. Не вспіли генеральшу поховати, як приїхав з полку старший панич .. з рижуватим, шорстким, як на ведмеді, волоссям, з великим лобом (Панас Мирний); Кузь підшморгує носом... Словник української мови у 20 томах
- рижуватий — РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну. Словник синонімів української мови