1. Словник української мови у 20 томах

ринвочка

РИ́НВОЧКА, и, ж.

Зменш. до ри́нва.

Од зруба до цебра, що під осикою, теж ринвочка не дуже довга... (А. Головко);

Уляна повернулася з роботи, коли в домі всі спали. Знайшла на умовному місці, під плющем у ринвочці, зробленого з дротини ключа (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ринвочка — ри́нвочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ринвочка — -и, ж. Зменш. до ринва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ринвочка — РИ́НВОЧКА, и, ж. Зменш. до ри́нва. Од зруба до цебра, що під осикою, теж ринвочка не дуже довга… (Головко, І, 1957, 196); Уляна повернулася з роботи, коли в домі всі спали. Знайшла на умовному місці, під плющем у ринвочці, зробленого з дротини ключа (Мур., Жила.. вдова, 1960, 208). Словник української мови в 11 томах