ринг

Значення в інших словниках

1. ринг — ринг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ринг — I -у, ч. 1》 спорт. Огороджений канатом квадратний майданчик на помості, де провадяться змагання з боксу, реслінгу та ін. видів єдиноборств. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ринг — Грище, див. арена Словник чужослів Павло Штепа
4. ринг — (англ. ring) короткочасна угода підприємців з метою отримання прибутку шляхом скуповування товару на ринку і подальшого перепродажу його за підвищеними цінами. Економічний словник
5. ринг — (англ. ring, букв. – кільце, коло) 1. Одна з форм капіталістичних монополій; тимчасова угода між капіталістами про скуповування або вилучення з ринку певного товару, щоб підвищити попит і потім продати його за більш високою ціною. 2. Обмежований канатами майданчик для боксу. Словник іншомовних слів Мельничука
6. ринг — РИНГ, у, ч., спорт. Огороджений канатом квадратний майданчик на помості, де провадяться змагання з боксу. Білий квадрат рингу був встановлений на стадіоні в центрі сектора, який охоплює півколом бігова доріжка (Собко, Звич. життя, 1957, 156). Словник української мови в 11 томах
7. ринг — рос. ринг короткострокова угода кількох підприємців, комерсантів щодо скупки в певному районі будь-якого товару з метою монополізації його продажу. У США Р. називають також корнером. Eкономічна енциклопедія
8. ринг — (англ.) 1. Підвищений та оточений канатами майданчик для видовищ або спортивних поєдинків (звичайно боксерів), який по периметру оточувався місцями для глядачів. 2. Гральний майданчик для акторів, розташований посередині залу для глядачів. Архітектура і монументальне мистецтво