риндза
РИ́НДЗА, и, ж., діал.
Різновид сиру, виготовленого в шлуночку молодого ягняти або теляти;
// Порошок з такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока.
Ватаг дістав з полиці мішечок з риндзою й посипав її до путини з молоком. Потім весь час обертав велику путину біля вогню, аби молоко було рівномірно літепле (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риндза — ри́ндза іменник жіночого роду різновид сиру рідко Орфографічний словник української мови
- риндза — -и, ж., рідко. Різновид сиру, до рецепту виготовлення якого входить порошок з висушеного шлуночка молодого ягняти або теляти, що прискорює процес зсідання молока. || Порошок із такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
- риндза — РИ́НДЗА, и, ж., рідко. Різновид сиру, виготовленого з шлуночка молодого ягняти або теляти; // Порошок з такого сиру, що використовується для скорішого зсідання молока. Ватаг дістав з полиці мішечок з риндзою й посипав її до путини з молоком. Словник української мови в 11 томах
- риндза — Ри́ндза, -зи ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка. Шух. І. 213. Словник української мови Грінченка