рис

РИС, у, ч.

1. Трав'яниста рослина родини злакових, зерна якої є цінним харчовим продуктом, а солома використовується як сировина у легкій промисловості.

В Китаї сою вважали однією із священних культур поряд з рисом, пшеницею, просом і чумизою (з наук. літ.);

Рис дуже чутливий до мінеральних добрив, звичайно, при високій агротехніці (з наук. літ.).

2. збірн. Білі продовгуваті зерна цієї рослини, що використовуються в їжі.

Хрумтить у кожного на зубах .. перекопський рис (О. Гончар);

// Страва, виготовлена з цих зерен.

З тріском кусав він і гриз [шашлик]. І заїдав Пригорілою кашею, Тою, що звалася рис (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рис — рис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рис — -у, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини злакових, зерна якої є цінним харчовим продуктом, а солома використовується як сировина у легкій промисловості. 2》 збірн. Білі продовгуваті зерна цієї рослини, що використовуються в їжі. || Страва, виготовлена з цих зерен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рис — Риж Словник чужослів Павло Штепа
  4. рис — Одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, круп'яна культура; вирощують у тропічних і субтропічних районах, переважно в мусонному поясі, задля зерна, з якого отримують кашу, дутий... Універсальний словник-енциклопедія
  5. рис — РИС, у, ч. 1. Трав’яниста рослина родини злакових, зерна якої є цінним харчовим продуктом, а солома використовується як сировина у легкій промисловості. В Китаї сою вважали однією із священних культур поряд з рисом, пшеницею, просом і чумизою (Зерн. боб. Словник української мови в 11 томах