риск

РИСК, у, ч.

1. Те саме, що ри́зик 1.

Це вже риск – переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Остап Вишня);

Люди жили партизанським колективом у глушині лісу два роки, ходили з риском для життя до власної землі – орати її й сіяти, збирати пашню (Ю. Яновський);

– Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (А. Головко);

// Сміливий, ініціативний учинок, дія із сподіванням щастя, успіху, позитивного результату.

[Любов:] В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне – риск і осягнення мети (Леся Українка);

– Сміливо, хоча й ризиковано, – промовив він, – але риск для гвардійця... – Генерал запитливо глянув на Самієва. – .. благородна справа, – закінчив скоромовкою виструнчений Самієв (О. Гончар);

Роботу, яка передбачалася, можна було доручити тільки висококваліфікованим майстрам гірничорудної справи, людям, які б не боялися виробничого риску, сміливо, але розумно і завбачливо експериментували (Д. Ткач).

2. Те саме, що ри́зик 2.

Там, де людство ще відстало, На допомогу треба йти мерщій, Вмістивши мудро частку капіталу, – Є риск, та й зиск у справі цій святій (М. Рильський).

◇ Іти́ / піти́ на ри́зик (на риск) див. іти́;

На свій (вла́сний) [страх і] ри́зик (риск) див. страх¹;

(1) На свій риск (д) див. страх¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риск — риск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. риск — -у, ч. Те саме, що ризик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. риск — Звага, ризик, див. рискувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. риск — на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл. Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров’ям, життям і т. ін. Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг... Фразеологічний словник української мови
  5. риск — НЕБЕЗПЕ́КА (можливість якогось нещастя, лиха, катастрофи); ЗАГРО́ЗА, ГРОЗА́ підсил. (можливість або неминучість виникнення нещастя, лиха і т. ін.); РИ́ЗИК (РИСК рідше) (усвідомлювана можлива небезпека); ТРИВО́ГА (стан небезпеки, що вимагає активних дій). Словник синонімів української мови
  6. риск — Риск, -ку, -кові, у -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. риск — РИСК, у, ч. 1. Усвідомлена можливість небезпеки. Це вже риск, — переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Вишня, І, 1956, 192); Люди жили партизанським колективом у глушині лісу два роки... Словник української мови в 11 томах