риск
РИСК, у, ч.
1. Усвідомлена можливість небезпеки.
Це вже риск, — переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Вишня, І, 1956, 192);
Люди жили партизанським колективом у глушині лісу два роки, ходили з риском для життя до власної землі — орати її й сіяти, збирати пашню (Ю. Янов., Мир, 1956, 148);
— Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Головко, II, 1957, 548);
// Сміливий, ініціативний вчинок, дія із сподіванням щастя, успіху, позитивного результату.
[Любов:] В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне — риск і осягнення мети (Л. Укр., II, 1951, 27);
— Сміливо, хоча й ризиковано, — промовив він, — але риск для гвардійця… — Генерал запитливо глянув на Самієва. —…благородна справа, — закінчив скоромовкою виструнчений Самієв (Гончар, III, 1959, 250);
Роботу, яка передбачалася, можна було доручити тільки висококваліфікованим майстрам гірничорудної справи, людям, які б не боялися виробничого риску, сміливо, але розумно і завбачливо експериментували (Ткач, Плем’я.., 1961, 88).
◊ Йти (піти́) на риск — рискувати, наражаючись на можливу небезпеку і сподіваючись успіху.
Він сказав рішуче: — Вас я все одно не пущу, ви — керівник підпілля, ви не маєте права йти на риск… (Смолич, Світанок.., 1953, 373);
Йдучи з подвір’я, він накреслював план — кинути в бій усі полки, піти на риск і добитися перемоги (Кочура, Зол. грамота, 1960, 362);
На свій страх і риск; На свій [вла́сний] риск — на свою відповідальність.
В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і в таких випадках він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (Гончар, III, 1959, 431);
Сташка на свій риск, замість Вайнштока, віднесла роботу до Філіпчука (Вільде, Сестри.., 1958, 566);
Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Збан., Сеспель, 1961, 241).
2. Можливість збитків або невдачі в якійсь справі.
Там, де людство ще відстало, На допомогу треба йти мерщій, Вмістивши мудро частку капіталу, — Є риск, та й зиск у справі цій святій (Рильський, III, 1961, 295).
Значення в інших словниках
- риск — риск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- риск — -у, ч. Те саме, що ризик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- риск — Звага, ризик, див. рискувати Словник чужослів Павло Штепа
- риск — РИСК, у, ч. 1. Те саме, що ри́зик 1. Це вже риск – переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Остап Вишня); Люди жили партизанським колективом у глушині лісу два роки, ходили з риском для життя до власної землі – орати її й сіяти... Словник української мови у 20 томах
- риск — на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл. Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров’ям, життям і т. ін. Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг... Фразеологічний словник української мови
- риск — НЕБЕЗПЕ́КА (можливість якогось нещастя, лиха, катастрофи); ЗАГРО́ЗА, ГРОЗА́ підсил. (можливість або неминучість виникнення нещастя, лиха і т. ін.); РИ́ЗИК (РИСК рідше) (усвідомлювана можлива небезпека); ТРИВО́ГА (стан небезпеки, що вимагає активних дій). Словник синонімів української мови
- риск — Риск, -ку, -кові, у -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)