1. Словник української мови у 20 томах

риссю

РИ́ССЮ, присл.

1. Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней).

Коні .. рвонулись риссю, зашелестів під колесами пісок (Ю. Збанацький);

// Верхи на конях цим алюром (про людей).

Козаки знову сіли на коней і риссю спустились у долину (П. Панч).

2. розм. Бігом, швидко (про людей).

Наказав [голова] шоферові риссю мчати до колгоспу по воли (Є. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риссю — ри́ссю прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. риссю — [рис':у] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. риссю — присл. 1》 Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней). || Верхи на конях цим алюром (про людей). 2》 розм. Бігом, швидко (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. риссю — Чвалом, учвал, клусом, клуса, тюпки, тюпцем Словник чужослів Павло Штепа
  5. риссю — БІГО́М (про людей — швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́М розм., БІ́ГМА розм. рідше, РИ́ССЮ розм., БІЖКА́ розм. рідко, БІЖКО́М розм. рідко. Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю. Словник синонімів української мови
  6. риссю — РИ́ССЮ, присл. 1. Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней). Коні.. рвонулись риссю, зашелестів під колесами пісок (Збан., Незабутнє, 1953, 35); // Верхи на конях цим алюром (про людей). Словник української мови в 11 томах