1. Словник української мови у 20 томах

рихліти

РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко.

Ставати рихлим (у 2 знач.).

* Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки... (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рихліти — рихлі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. рихліти — Пухніти, пухкішати, пухлявіти Словник чужослів Павло Штепа
  3. рихліти — РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). *Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки… (Ле, Міжгір’я, 1953, 193). Словник української мови в 11 томах