рихліти
РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.).
*Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки… (Ле, Міжгір’я, 1953, 193).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рихліти — рихлі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- рихліти — Пухніти, пухкішати, пухлявіти Словник чужослів Павло Штепа
- рихліти — РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). * Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки... (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах