риштак
РИШТА́К, а́, ч.
1. Жолоб, канава для стікання води.
З розгону перестрибнув [Васько] риштак з водою, а далі через леваду, навпрошки, в поле (М. Зарудний);
Гвардійці залягли – в приколійний риштак, просто по обочині рівного поля (Ю. Смолич);
Тепер колеса не стугоніли, залишаючи на грузькому шляху риштаки, які подекуди пірнали в калюжі (Є. Гуцало).
2. гірн. Похилий дощаний настил для спускання вугілля, видобутого у вибої.
Наваловідбійники відбивали вугілля й лопатами кидали його на риштаки (О. Донченко);
Валентин Георгійович показує нам деякі зразки: шахтарські каски, труби низького тиску, риштаки для транспортування вугілля, верхні кріплення для шахт... (з газ.);
// Металевий жолоб конвеєра, що застосовується в гірничій справі.
А ось, поглянь, – комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Н. Забіла).
3. буд. Те саме, що ришто́вання 1.
Товаришів гуртом і поодинці На риштаках я знову пізнаю (Л. Первомайський);
Бригадир .. Федір Федосійович, перед тим як забратися на риштаки свої, неодмінно якийсь час затримається у “низинному цеху” (І. Волошин).
Значення в інших словниках
- риштак — ришта́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- риштак — див. водостік Словник синонімів Вусика
- риштак — -а, ч. 1》 Жолоб, канава для стікання води. 2》 гірн. Похилий дощаний настил для спускання вугілля, видобутого в забої. || Металевий жолоб конвеєра, що застосовується в гірничій справі. 3》 буд. Те саме, що риштовання 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- риштак — ЖО́ЛОБ (пристрій для стікання води, зсипання чогось), ЛОТІ́К (ЛОТО́К рідше), РИШТА́К (а також у гірничому конвеєрі), РИ́НВА (перев. для стоку води). З жолоба сипалось борошно, гуркотіли жорна, злякано блимав вогник каганця (І. Словник синонімів української мови
- риштак — Ришта́к, -ка́; -таки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- риштак — РИШТА́К, а́, ч. 1. Жолоб, канава для стікання води. З розгону перестрибнув [Васько] риштак з водою, а далі через леваду, навпрошки, в поле (Зар., На.. Словник української мови в 11 томах
- риштак — Жолоб, видовбаний у довгій і великого діаметра колоді з випуском за межі фронтону, який призначений для відведення води з покрівлі. Виконує і конструктивну роль, підтримуючи нижні кінці покрівельних шалівок. Архітектура і монументальне мистецтво
- риштак — Риштак, -ка м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481. Словник української мови Грінченка