риштак
ЖО́ЛОБ (пристрій для стікання води, зсипання чогось), ЛОТІ́К (ЛОТО́К рідше), РИШТА́К (а також у гірничому конвеєрі), РИ́НВА (перев. для стоку води). З жолоба сипалось борошно, гуркотіли жорна, злякано блимав вогник каганця (І. Кириленко); Ой паде дощик, паде та в лотоки скаче (коломийка); А ось, поглянь, — комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Н. Забіла); Давно вже збігла в ринвах вода, прояснилось небо і визвіздило (О. Донченко); Лункий пласт шуму нагло осунувся в тишу, мовби спустив хтось довжелезною ринвою щебінь з верховини (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риштак — ришта́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- риштак — див. водостік Словник синонімів Вусика
- риштак — -а, ч. 1》 Жолоб, канава для стікання води. 2》 гірн. Похилий дощаний настил для спускання вугілля, видобутого в забої. || Металевий жолоб конвеєра, що застосовується в гірничій справі. 3》 буд. Те саме, що риштовання 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- риштак — РИШТА́К, а́, ч. 1. Жолоб, канава для стікання води. З розгону перестрибнув [Васько] риштак з водою, а далі через леваду, навпрошки, в поле (М. Зарудний); Гвардійці залягли – в приколійний риштак, просто по обочині рівного поля (Ю. Словник української мови у 20 томах
- риштак — Ришта́к, -ка́; -таки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- риштак — РИШТА́К, а́, ч. 1. Жолоб, канава для стікання води. З розгону перестрибнув [Васько] риштак з водою, а далі через леваду, навпрошки, в поле (Зар., На.. Словник української мови в 11 томах
- риштак — Жолоб, видовбаний у довгій і великого діаметра колоді з випуском за межі фронтону, який призначений для відведення води з покрівлі. Виконує і конструктивну роль, підтримуючи нижні кінці покрівельних шалівок. Архітектура і монументальне мистецтво
- риштак — Риштак, -ка м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481. Словник української мови Грінченка